Солістка гурту ONUKA, Ната Жижченко про улюблені книжки

Март 19, 2017

«Улюблені книжки» - постійна рубрика Vlob, в якій ми говоримо про літературу з культурною елітою нації.


17310678_1672964686330972_794234593_o.jpg

 

Наша сьогоднішня героїня - музикант, автор і виконавець, солістка гурту ONUKA, Ната Жижченко.


В дитинстві я дуже любила книжки. Постійно заманювала маму до книгарень, щоб мені купили яку-небудь книжечку. Обожнювала запах нового паперу. На жаль, майже все самостійне читання  закінчувалося на перших п’яти сторінках, а далі мені читали вголос. Я надзвичайно заздрила татові через те, що він міг за ніч “проковтнути” будь-яку книгу, сприймала це за якусь суперздібність.


В моїй школі не викладали російську літературу. І відверто кажучи,  я вважаю це справжнім злочином. Була українська та світова література, тому ми лише проглядали деяких російських класиків. Зараз я займаюся заповненням літературних пробілів і наздоганяю пропущене. Але в цьому є сенс.


ac171b07b13fa173be66421a8357e4b8.png

 

“Війну та мир” краще прочитати у 30 років, ніж у 12.

 

До української літератури я ставлюся дуже поважно. Улюблений письменник — Михайло Коцюбинський. До речі, моя прабабуся працювала гувернанткою в його родині.

 

Мій літературний смак формувався в два етапи. В десятому класі в нас змінився викладач з літератури, було відчуття, ніби я опинилась в інституті після другої групи дитсадка. Якщо до цього ми просто переказували зміст, тут було необхідно мислити. Саме ці роки відкрили для мене напрям реалізм абсурду на чолі з Кафкою. З тих пір “Замок”, “Процес” та “Америка” — настільні книги.

Другим етапом стала поява телефону Nokia 3310, в який можна було завантажувати книжки. Більшість мого літературного багажу саме звідти. Шкода лише втраченого зору.

 

У мене є улюблений письменник з Білорусі — Володимир Козлов. Його жанр називається альтернативна проза. На перший погляд, це може здатися примітивною писаниною про буденність з безліччю ненормативної лексики. Але я ніколи не зустрічалася із такими влучними описами стану людини і країни, реальності в цілому. Наскільки убогою та безперспективною постає на сторінках пострадянська дійсність! Читаючи, повністю поринаєш у сірі 90-ті, що все ж таки мають свою неповторювану романтику.


ac171b07b13fa173be66421a8357e4b8.png


Поки що я не осилила “Улісс” Джеймса Джойса. Але у планах на майбутнє, цей твір є.


accaad043575cef86ed19f138869e3a6.png


Мої улюблені книжки:


Іван Багряний, “Тигролови”

 

Найулюбленіша книга з української літератури. Чудова мова і неабиякий сюжет.


Федір Достоєвський, “Принижені і ображені”

 

Улюблений твір Достоєвського. Геній думки та слова. Титан. Яке щастя, що я можу читати його в оригіналі!


Марина Владі, “Владимир, или прерванный полет”

 

Я ніколи не цікавилася творчістю Володимира Висоцького. Окрім неабиякої поваги більше нічого не відчувала. Та як одна книга може перевернути усе сприйняття! Напевно, це найкраща біографія, яку мені довелося прочитати. Книга пронизана любов’ю, турботою, нещастям і горем… Після її прочитання література із серії “Любов живе три роки” має бути спалена.

 

Джордж Оруелл, “1984”

 

Цей твір взагалі містичний. З одного боку, — той, що передрікає долю, з іншого, — застережує. На мою думку, що цей твір — своєрідний пласт в культурі.


Володимир Козлов, “Гопніки”  


Буденність, буденність і ще раз буденність.  Сіра дійсність спальних районів початку 90-х і жодних перспектив. Кожна людина, що пам’ятає ці роки, впізнає себе та своїх друзів у героях роману Козлова.


Лоран Гарньє, “Электрошок”

 

Найбільш світла і натхненна книга про музику та діджеїнг. Читаючи, опиняєшся в різних епохах, відчуваєш настрій натовпу і зустрічаєш світанок разом із автором. Читати рекомендую із прослуховуванням саундтреку.



оцените материал